З Різдвом Христовим!
Протягом перших трьох століть християни не мали окремого свята Різдва Христового. Вперше Різдво Христове почали святкувати лише в IV ст. Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Цей празник поєднував у собі Різдво Христове і Хрещення Господнє (Богоявлення) . Західна Церква перша відділила Різдво Христове від Богоявлення і почала святкувати його окремо. Вперше святкування Різдва 25 грудня було в Римі, в 353 р.
У Східній Церкві вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового зіграли три Отці: Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий. Святий Василій Великий був першим, хто почав святкувати Різдво Христове 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками. Григорій Богослов запровадив цей празник у Константинополі з 379 року. Святитель Іоан Золотоустий закликав віруючих в Антиохії у 386 р., до шанування свята Різдва Христового, приводячи докази: свято швидко розповсюджується; 25 грудня є днем народження Спасителя, що підтверджується документами про перепис при Августі, які зберігаються в Римі, та інші. (Бесіда на Різдво Христове).
В Єрусалимі Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 р.
Історія встановлення дати народження Христа
У Священному Писані не вказується ні день, ні рік, коли, саме народився Христос. Але чому вибрано саме 25 грудня за юліанським календарем (старий стиль), днем народження Христа, коли Євангелисти не дають щодо цього дня жодної вказівки – є декілька версій.
Дату 25 грудня було встановлено не відразу. Климент Олександрійський (150—б. 215рр.) писав не без іронії про тих, що покладають точну дату народження Христа. Хоча сам він указував на 17 листопада, як на день народження Ісуса Христа, але, на жаль, не залишив жодних вказівок, чим він цю дату обгрунтував.
День 25 грудня встановився у Римській Церкві на початку IV ст. Перше свідчення цього проявляється у так званому «Календарі Філокала» . Вибір 25 грудня пов’язаний з язичницьким солярним (сонячним) святом «Народження Сонця Непереможного» (після зимового сонцестояння починає збільшуватись сонячний день). Це язичницьке свято з прийняттям у Римі християнства наповнилося новим змістом: народження Христа стало сприйматись, як «Народження Сонця Правди». В той же час у Cхідних Церквах: Єрусалимській, Антиохійській, Олександрійській і Кіпрській — свято Різдва Христового поєднувалось зі святом Хрещення Господнього 6 січня під загальною назвою Богоявлення (святкування Різдва разом з Богоявленням в деяких східних Церквах продовжувалось до кінця IV ст., в інших — аж до VI ст. Отці Церкви не раз вказували на символічне значення цього дня. Св. Іоан Золотоустий говорив: “Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця. …”. І св. Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».
Пізніше, день народження Христа пов’язували з початком весни, який, за юліанським календарем, припадав на 25 березня – день народження світу. Ще одним тлумаченням дати святкування Різдва Христового 25 грудня стало наступне: місяць і день смерті Христа точно відомий з Євангелій, а (за поширеним уже в ранній період церковним переказом) Христос повинен був знаходитись на землі повне число років (як число досконале); звідси випливало, що Христос був зачатий в той самий день, в який постраждав, у день єврейської Пасхи, яка того року припала на 25 березня; відраховуючи від неї 9 місяців, отримували дату народження Христа 25 грудня.
Згідно з однією сучасною гіпотезою, вибір дати Різдва стався по тій причині, що спочатку християни святкували в один і той самий час Боговтілення (під яким розумілось зачаття Христа, тобто Благовіщення) і Пасху. Ісус Христос, як істинний другий Адам, зачався в утробі Пресвятої Діви Марії в час весняного рівнодення – 25 березня – саме тоді, коли, за найдавнішим переказом, був створений Богом Адам, а через 9 місяців мало бути й Різдво Христове 25 Грудня – у день зимового сонцестояння.
Також серед дослідників Писання була думка, що Захарія був первосвященик і подія явлення Ангела йому сталася за завісою у Святая Святих Єрусалимського храму, куди первосвященик входив лише один раз на рік, в день очищення. Цей день припадав за нашим сьогоднішнім календарем на 23 вересня. Саме цей день і стали вважати днем зачаття Іоана Предтечі. У шостий же місяць після цієї події сталося Благовіщення Пресвятій Діві Марії, яке і стали за логікою святкувати 25 дня місяця березня, а через дев’ять місяців, тобто 25 грудня, вважається, і народився Господь наш Ісус Христос — Світло світові, Cонце правди, під час зимового рівнодення., коли день вже починає збільшуватися, а ніч зменшуватися. На основі різних версій і пояснень дат народження Христа, було остаточно прийнято рішення на Третьому Вселенському Соборі в 431 році у Ефесі про святкування Різдва Христового 25 Грудня.